- плюскотіти
- —————————————————————————————плюскоті́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
плюскотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
плюскотітися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
плюскотіння — я, с. Дія за знач. плюскотіти і плюскотітися і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
плюскотіти — див. плюскотати … Український тлумачний словник
плюскотітися — див. плюскотатися … Український тлумачний словник
плюскотати — кочу/, ко/чеш і плюскоті/ти, очу/, оти/ш, недок. Підсил. до плюскати. || безос … Український тлумачний словник
плюскотатися — кочу/ся, ко/чешся і плюскоті/тися, очу/ся, оти/шся, недок. Підсил. до плюскатися … Український тлумачний словник
шульпотіти — оти/ть, недок., діал. Плюскотіти, хлюпати … Український тлумачний словник
шульпотіти — дієслово недоконаного виду плюскотіти, хлюпати діал … Орфографічний словник української мови